Про суглоби

Суглоби, які з’єднують кістки нашого організму, складаються з декількох компонентів. Кожен з них виконує свою функцію.
Суглобові поверхні кісток. Вони відповідають одна одній за формою і вкриті гіаліновим хрящем. Живлення хрящової тканини здійснюється переважно не за рахунок судин з боку кістки, а за рахунок суглобної (синовіальної) рідини.
Хрящова тканина суглобів складається з:
• 10% клітин-хондроцитів. Молоді клітини (хондробласти) утворюють білки для волокон, глікозаміноглікани, глікопротеїни;
• 20-25% колагенових волокон;
• 5-10% глікозаміногліканів (протеогліканів), які зв’язують воду, волокна, клітини;
• 65-85% рідини (інтерстиціальна вода), що сприяє надходженню поживних речовин до клітин, не дозволяє хрящу стискатись під час навантажень [1,4].
Хрящова тканина суглоба має низку особливостей, які проявляються з віком
• кількість протеогліканів зменшується
• швидкість розмноження клітин-хондроцитів зменшується, відповідно, оновлення тканини уповільнюється
• на місці загибелі клітин і зруйнованих волокон можуть накопичуватися солі кальцію, які роблять хрящ ламким
• в ушкоджені ділянки хрящової тканини можуть проростати кров’яні судини, навколо яких потім утвориться кісткова тканина — остеофіти [1]
Синовіальна рідина — досить складне за своєю хімічною природою середовище, яке виконує роль амортизатора і змащує елементи всередині суглоба. Вона містить велику кількість гіалуронової кислоти (яка відома своєю здатністю утримувати вологу). Завдяки гіалуроновій кислоті синовіальна рідина трохи схожа на желатиноподібну масу, а не на воду. Нестача гіалуронової кислоти, навпаки, робить синовіальну рідину більш рідкою, допускаючи безпосереднє стикання суглобових поверхонь.
Причини болю у суглобах

За здатність ходити й унікальну можливість використовувати руки як інструмент для різноманітних тонких та точних дій людина з давніх-давен розплачується широким спектром захворювань опорно-рухового апарата. Водночас, найчастіше через інтенсивні навантаження страждають найрухоміші складові людського скелета — наші суглоби.
Суглоб — це складна структура, яка з’єднує щонайменше дві кістки й забезпечує рухомість зчленованих кісток одна стосовно іншої, а також захищає частини кісток від травм та пошкоджень під час руху. У тілі людини налічується близько ста вісімдесяти суглобів — від найменшого (суглоб між кісточками середнього вуха) до найбільших (колінного й тазостегнового) суглобів.
Як лікувати біль у суглобах
Біль. Скованість. Обмеження активності… Така проблема не з чуток знайома пацієнтам із прогресуючим остеоартрозом, багатьом із яких доводиться самотужки вирішувати питання: як лікувати суглоби? І чим лікувати біль у суглобах? Та й чи можливо вилікувати суглоби?
Насправді відповідь на це питання залежить від багатьох факторів, не останній із яких — те, скількох зусиль ви готові докласти для здійснення цієї місії. Адже часто симптоми артрозу починають проявлятися у досить молодому віці, коли можливості організму до відновлення і близько не вичерпані. У такому разі, аби надовго позбутися болю у суглобах, достатньо дотримуватися низки нескладних правил і курсів підтримувальної терапії спеціальними препаратами — хондропротекторами.
Що робити у разі хрускоту в суглобах

Хрускіт суглобів — навіть якщо він не супроводжується болем — це дуже неприємний і тривожний симптом: у певних випадках він може свідчити про розвиток запального захворювання, відомого як артроз або артрит. Тривожно, якщо хрускіт у суглобах супроводжують такі симптоми артрозу як біль і обмежений діапазон рухів, наприклад, під час ходьби сходами чи у процесі заняття спортом І, безперечно, з візитом до лікаря не варто зволікати, якщо хрустять суглоби по всьому тілу чи дуже сильно хрустять суглоби!
Що робити, якщо хрустять суглоби?Питання риторичне, проте доводиться постійно нагадувати, що у разі найменших ознак негараздів важливо якомога швидше звернутися до лікаря-ортопеда. Він проведе огляд і призначить відповідну діагностику.
Зазвичай дослідження, які дають змогу візуалізувати патологічні зміни, що провокують постійний хрускіт у суглобах, досить прості, хоча у певних випадках необхідні тести для уточнення чи підтвердження діагнозу.