Рус Укр

Плечолопатковий періартрит — симптоми, діагностика та лікування

Коли з'являється легкий біль в області шиї і плечей, не всі звертають на нього увагу. Але ж він може свідчити про запалення плечового суглоба і прилеглих тканин. Так розвивається плечолопатковий періартрит — небезпечне і неприємне захворювання. Люди без медичної освіти іноді називають це захворювання «періартрит плеча», «періартрит плечового суглобу» або «плечовий періартрит», але правильна назва все ж таки «плечолопатковий періартрит».

Плечолопатковий періартрит — що це?

Періартрит — це запальний процес. Він виникає у тканинах суглоба і біля них: у капсулі, зв'язках, сухожиллях і м'язах. Якщо періартрит не лікувати, він легко перетворюється на артроз суглоба.

Плечолопатковий періартрит займає 80-85% [1]. серед усіх захворювань плечового суглоба. У запалення залучені його м'які тканини, тому характерні різкі болі в плечовій ділянці, неможливість підняти руку, набряклість. Якщо на тлі процесу розвивається артроз, рука втрачає рухливість, обвисає і втрачає свої функції.

Причини виникнення

«Періартрит плеча» — явище загадкове, але поширене. Точні причини захворювання ще не встановлені. Основна теорія пов'язує його розвиток з особливостями будови плечового суглоба, в якому немає внутрішньосуглобових стійких зв'язок, а капсула тонка. Всередині неї розташовані два отвори, які пов'язують капсулу із сухожиллями і м'язами. Зверху суглоб плеча захищений кістковою тканиною. Стабільність усієї цієї конструкції обумовлена переважно м'язами. Тому плечовий суглоб — найрухливіший, але водночас дуже крихкий і вразливий перед несприятливими чинниками.

Рука здорової людини робить тисячі рухів на день. Вони різні за частотою та амплітудою, але плечовий суглоб задіяний у кожному. На тлі несприятливих умов може розвиватися «плечовий періартрит», чинники ризику наступні:

  • Перенесена травма плеча;
  • Фізичні навантаження. Зазвичай стосується спортсменів;
  • Вроджені вади опорно-рухового апарату. Наприклад, неправильне центрування головки кістки;
  • Запалення та інфекції;
  • Захворювання внутрішніх органів;
  • Перенесені інсульти та інфаркти.

Класифікація захворювання запропонована ще в 1989 році і передбачає 5 станів [2]:

  • Тендиніт м'язів обертальної манжети;
  • Кальцифікуючий тендиніт;
  • Тендиніт двоголового м'яза плеча;
  • Ретрактильний капсуліт;
  • Розрив сухожиль.

Тендиніт — запалення в сухожиллях, капсуліт — у капсулі суглоба.

Симптоми плечолопаткового періартриту

Як і будь-який артрит, захворювання починається з болю. Він може бути легким на перших етапах ураження суглоба. Артрити завжди пов'язані із запаленням, тому може виникати набряклість у плечі, вона «тисне» на шию, яка теж болить. Основні ознаки періартріту такі:

  • Гострий біль під час руху руки — піднятті, відведенні в сторони;
  • Неможливість зробити круговий рух плечем або його обмеженість;
  • Характерний хрускіт у суглобі говорить про розвиток артрозу на тлі запалення;
  • Порушення чутливості та м'язова атрофія. Виникає, якщо до процесу залучені нервові закінчення;
  • Оніміння кисті, пальців рук або іншої області в руці;
  • На тлі гострого запалення виникає сильний біль, плече набрякає, може підніматися температура.

За появи будь-яких ознак періартріиту потрібно одразу звернутися до лікаря.

Побічно про запалення плечового суглоба говорить біль у хребті та шиї. М'язи, суглоби і зв'язки плеча тісно пов'язані з цими областями. Крім того, плечолопатковий періартрит може розвиватися на тлі захворювань хребта.

Методи діагностики

«Періартрит плечового суглоба» можна сплутати з іншими недугами, для яких характерний біль у плечі. Діагноз встановлюють під час обстежень:

  1. Первинний огляд. У процесі консультації лікар оглядає пацієнта на предмет набряклості, збирає анамнез, розпитує про характер болю, можливі його причини, наявність інфекцій, температури тощо. За підозри на артрит плеча призначають інструментальну діагностику;
  2. Рентген. Може точно показати побудову суглоба: наявність деформації, сторонніх включень. Цифрові методи рентген-діагностики оцінюють і характер змін у тканинах. Також метод підтверджує або виключає інші діагнози — пухлини і патологічні відкладення.
  3. Ультразвукове дослідження дозволяє оцінити структуру м'яких тканин і хряща.
  4. МРТ — більш детальний і дорогий спосіб діагностики. При періартриті плеча МРТ призначають не завжди. Томографія виступає допоміжним методом, але зазвичай вистачає УЗД або рентгена.
  5. Аналізи лабораторні. Їх здають при будь-якому захворюванні. Для артриту інформативними є загальні аналізи: сеча і кров, біохімія крові, посів її на стерильність. Також визначають ревматоїдний фактор, призначають імуноферментний аналіз.

Інші обстеження призначає лікар після огляду і консультації. [6]

«Періартрит плечового суглоба» — лікування

Лікування артритів і артрозів розробляють різні організації. Авторитетними є рекомендації Європейської Ліги Проти Ревматизму (EULAR) [3] і Міжнародного Товариства з Вивчення остеоартрозу (OARSI) [4]. В останніх виданнях можна знайти перевірені методи терапії. Вони ж стосуються і плечового суглоба. Тому лікування плечолопаткового періартриту можна поділити на три групи:

  • Хірургічне лікування. Застосуються тільки в крайніх випадках;
  • Нефармакологічні методи. Це різні методики — лазер, ультразвук, електрофорез, аквааеробіка, голковколювання тощо;
  • Медикаментозні. Є найбільш поширеними. З фармакологічних засобів застосовують знеболювальні препарати, протизапальні нестероїдні (НПЗЗ), хондропротектори.

Високий ефект має комплексна терапія з комбінацією препаратів різних груп. НПЗЗ можна одночасно застосовувати з хондропротекторами. Якщо НПЗЗ можуть викликати побічні ефекти, [7] то хондропротектори дозволяють знизити їх дозу і неприємні симптоми. Комбінація глюкозамін + хондроїтин — найбільш вивчена серед цієї групи. Вона міститься в препараті Терафлекс®.

Глюкозамін та хондроїтин — природні складові хрящової тканини. Під дією глюкозаміну і хондроїтину покращується обмін речовин у хрящовій тканині, прискорюються процеси її природнього відновлення. Ефективність регулярного прийому препарату Терафлекс® [5] підтверджена в ході низки досліджень.

Важливо пам’ятати, що тривалість курсів застосування хондропротекторів має складати не менше трьох місяців: чим триваліше, тим краще. Адже патологічні зміни у структурі хряща розвиваються місяцями і роками. Тому для стійкої нормалізації обміну речовин у хрящовій тканині теж потребується час. Виключення становить Терафлекс Адванс®, який містить не тільки хондроїтин і глюкозамін, але ібупрофен. Його приймають за вираженого болю у суглобах протягом 10-20 днів, а у подальшому переходять на більш тривалий прийом капсул Терафлекс®.

Будь-які методи лікування повинен підбирати лікар після огляду і консультації. Для надійної фіксації плеча під час терапії можна застосовувати спеціальний бандаж-пояс.

І завжди потрібно пам'ятати про своєчасну профілактику. Правильне харчування, здоровий спосіб життя, рівномірне навантаження на хребет виступають попереджувальними заходами.

Реклама лікарського засобу. Реєстраційне посвідчення: Терафлекс® №60, №120 UA/7749/01/01 від 17.01.2018, Терафлекс Адванс® №60, №120 UA/4142/01/01 від 04.12.2015. Перед застосуванням необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та ознайомитися з інструкцією. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. L.UA.MKT.CH.10.2019.0640

Якщо Ви бажаєте повідомити про небажане явище, що виникло при застосуванні лікарських засобів компанії «Байєр» в Україні, будь-ласка передайте інформацію своєму лікарю, в Регуляторний Орган. Також можна надіслати повідомлення на електронну адресу , або звернутись до офісу компанії «Байєр» за телефоном 0 44 220 33 00

Якщо Ви бажаєте повідомити про скаргу на якість або підозру у фальсифікації продукції компанії «Байєр», будь-ласка, передайте інформацію на електронну адресу або зверніться за телефоном 0 44 220 33 00

Вартість дзвінків згідно із тарифами Вашого оператора зв’язку.