Рус Укр

Остеоартроз (остеоартрит, ОА) — захворювання суглобів: діагностика та лікування

Остеоартроз — ціла група захворювань, яка характеризується дегенеративно-дистрофічними змінами в суглобах і прилеглих кістках. Ці зміни, які можна образно назвати «зношеністю» суглобів, призволять до болі, скутості рухів і, з часом, до інвалідності.

Що таке остеоартроз

За оцінками ВООЗ у розвинутих країнах, остеоартроз суглобів займає провідні позиції у списках хронічних небезпечних захворювань, які призводять до втрати працездатності[1]. Боротьба з ним — одне з пріоритетних завдань медицини. Що ж таке остеоартроз?

Суглоб складається з хряща, суглобової (синовіальної) рідини і двох кісток, які знаходяться поруч. З погляду біомеханіки, суглоб — складне з’єднання в організмі, яке поєднує дві кістки. Еластичність і рухливість такого механізму забезпечує повну рухову активність усього тіла. Синовіальна рідина — природне амортизуюче мастило.

Остеоартроз — це захворювання, яке виводить описаний механізм із ладу. Хрящова тканина погано оновлюється, кількість синовіальної рідини зменшується, на головках кістки наростають остеофіти (патологічне розростання тканин). Просвіт між кістками зменшується та страждає опорно-руховий апарат.

Класифікація остеоартрозу

У тілі людини понад 300 суглобів, вийти з ладу може кожен із них. Також існує безліч причин, через які виникає захворювання, тому остеоартроз поділяють на види залежно від трьох ознак:

  1. Локалізація (місце деформації). Наприклад, артроз кульшового суглобу (коксартроз), гонартроз — артроз колінного суглоба, ураження кистей, ліктьових суглобів. Найчастіше деформуються великі суглоби [2]. Один з різновидів захворювань — ураження хребта — спондилоартроз;
  2. Чинник, який запустив процес.
  3. Кількість уражених суглобів. За ураження 3 і більше груп суглобів говорять про генералізований остеоартроз.

Захворювання поділяють на дві великі групи:

Захворювання Причини та особливості
Первинний остеоартроз (ідіопатичний) Виникає як самостійне (основне) захворювання. Уражає одну або декілька ділянок, поділяється відносно локалізації — лікті, плечі, коліна тощо.
Вторинний остеоартроз. Наслідок внутрішніх порушень, метаболізму, інших захворювань Посттравматичний остеоартроз розвивається після травми суглобу.
Вроджений дефект суглобу — дисплазія, порушення генів колагену.
Невропатія (хвороба Шарко).

Найчастіше хвороба уражає декілька ділянок. Види остеоартрозу можуть перетинатися між собою.

Причини розвитку

Остеоартроз суглобів розвивається через три основні причини:

  • Дисплазії або вроджені дефекти. Дисплазії — низка порушень, які характеризуються порушенням розвитку тканин. Вони проявляються в різних органах. У суглобі виникає деформація, за якої він займає неправильне положення, кістки зміщуються й порушують будову опорно-рухового апарату. Часте порушення — дисплазія кульшових суглобів. Інші генетичні дефекти залежать від низки спадкових захворювань;
  • Травми суглобів. Ризик розвитку захворювання після тяжких травм збільшується. Під час пошкодження кістки часто страждає і хрящова тканина найближчого суглобу. В результаті хрящ деформується, кількість синовіальної рідини зменшується, кістки втрачають своє правильне положення відносно одна одної;
  • Запальні процеси й порушення обміну речовин. Власне, це найбільша група, яка включає всі інші причини остеоартрозу. Наприклад, за цукрового діабету порушується клітинний метаболізм, що веде до ускладнень в оновленні хрящової тканини. Також є низка аутоімунних процесів, за яких виникає остеоартроз. Наприклад, ревматоїдний артрит або захворювання щитоподібної залози.

Незалежно від природи походження, симптоми захворювання однакові.

Чинники ризику

До деформуючого артрозу ведуть різні причини. Чинники ризику прийнято ділити на три напрями [4]

  • Генетичні. Статистично встановлено, що жіноча стать частіше страждає на захворювання. Тому гендерну належність також відносять до чинників ризику. Сюди входять усі генетичні порушення і вроджені аномалії. За «несправності» генів вироблення колагену хрящі швидко втрачають свою еластичність. Ще один спадковий синдром — гіпермобільність суглобів. Вони стають більш гнучкими, але менш стійкими до механічних пошкоджень. Пов’язан дефект із будовою молекул колагену.
  • Негенетичні. Остеоартроз периферичних суглобів може проявлятися з часом. Тобто, бути набутим. Люди старші за 60 років страждають на захворювання частіше. Інший чинник — надмірна маса тіла. Вона спричиняє підвищення навантаження на суглоби. Так, кожні 5 кг зайвої ваги призводять до 40 % ризику розвитку остеоартрозу колінних суглобів. Додатковим чинником ризику остеоартрозу може стати вроджена чи набута варусна чи вальгусна деформація колінного суглоба, яка збільшує ризик розвитку захворювання в 4 рази.
  • Чинники довкілля. Операції та травми лідирують у цій групі. На розвиток також можуть впливати хімічні токсини, переохолодження, довготривала фізична активність, пов’язана з перегрузкою суглобів. До «небезпечних» професій належать спортсмени, перукарі, будівельники, вантажники, аптекарі, продавці, хірурги та всі робітники, котрі постійно знаходяться «на ногах» або переміщують вантажі.

Усе перераховане здатно спричинити захворювання. Якщо людина відносить себе до групи ризику, варто більше часу приділяти профілактиці.

Клінічні прояви остеоартрозу

Загальні симптоми остеоартрозу такі [4]:

  • Біль у суглобах різноманітної природи. Саме вона є першим дзвіночком захворювання;
  • Зменшується амплітуда рухів. При спробах її збільшити виникає хрускіт і біль;
  • Скутість після сну. Упродовж півгодини після пробудження виникає відчуття скутих рухів у суглобі;
  • Вузли Гебердена виникають при артрозі кистей. Це кісткові новоутворення (остеофіти), які виступають на міжфалангових суглобах.

Характер болю дуже різний [4]:

  • Механічний. Виникає під час денних навантажень, вночі вщухає;
  • Безперервний тупий біль у першій половині ночі. Виникає, як наслідок порушення кровопостачання. Венозний застій призводить до підвищення внутрішньокісткового тиску;
  • «Стартові» болі після спокійного стану. З кожним новим рухом вони поступово зникають;
  • За важких стадій розвитку захворювання біль може не вщухати.

Важливо пам’ятати, що початкові стадії можуть не нагадувати про себе довгий час. Тому, за перших симптомів, потрібно звернутися до лікаря.

Діагностика

Остеоартроз діагностується різноманітними методами. Традиційний рентген визначає стадію захворювання.

Ступінь Зміни в суглобі Симптоми
Остеоартроз 1 ступеня Мінімальне звуження щілини, остеофіти практично відсутні. Болі при рухах та навантаженнях
Остеоартроз 2 ступеня Звуження щілини явно виражено, кількість і розмір остеофітів збільшується Біль посилюється, регулярно з’являється хрускіт, м’язи слабшають
Остеоартроз 3 ступеня Деформація суглобу, щілина практично відсутня, множинні великі остеофіти, наявність ерозій Хронічний біль, рухи скуті, вкорочуються зв’язки і виникає запалення
Остеоартроз 4 ступеня Суглоб зруйнований, просвіт між кістками відсутній Гострий біль, повна руйнація суглобу, нерухомість

Сьогодні Міжнародним Товариством з Вивчення Остеоартрозу (OARSI) запропонована інша класифікація і ступені захворювання: залежно від гістологічних досліджень (зміни в тканинах і клітинах суглобу) і площі ураження [4]. Вони включають аналізи на виявлення ерозійних ділянок, кіст, характеру синовіальної рідини. [10]

Основні методи діагностики:

  • Анамнез. Опитування пацієнта лікарем, визначення симптомів, призначення аналізів. Важливі показники для підозри остеоартрозу — мала амплітуда рухів і біль під час пальпації;
  • Інструментальні. Рентген або МРТ визначають стан суглобу, наявність просвіту між кістками (див. таблицю зі ступенями);
  • Лабораторні. З аналізів призначають загальний аналіз крові. Важливими показниками є ШОЕ та С-реактивний білок. Інколи можуть призначити здачу сечі та імунологічні показники.

Будь-які методи дослідження має визначити лікар на консультації.

Методи лікування

Лікування остеоартрозу призначають у співвідношенні з рекомендаціями авторитетних організацій. Європейська Ліга Проти Ревматизму (EULAR) [6], Міжнародне Товариство з Вивчення Остеоартрозу (OARSI) [7] а також Європейське товариство з клінічних та економічних аспектів остеопорозу (ESCEO) рекомендують такі методи терапії:

  • Нефармакологічні. Передбачають фізіологічні процедури, гімнастику, аквааеробіку. За розвитку остеоартрозу 1 ступеня лікування без медикаментів може допомогти;
  • Фармакологічне. Комплексна терапія спрямована на купірування симптомів, зменшення запалення, створення сприятливих умов для регенерації хрящової тканини. За виявлення остеоартрозу 2 ступеня лікування необхідно призначати одразу. Традиційно застосовують нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП). Вони суттєво полегшують життя пацієнтів, але не позбавлені побічних ефектів. [11]

Тому комплексна терапія передбачає паралельне приймання інших засобів. Хондропротектори (в перекладі з латині — «захисники хряща») — лікувальні засоби із вмістом глюкозаміну та хондроїтину, мають клінічно доведену ефективність і сприятливий профіль безпечності.[8] Наприклад, препарат Терафлекс®. [9] Його основні складові:

  1. Хондроїтину сульфат. Це важливий компонент хрящової тканини. Забезпечує стискання, еластичність, амортизацію та пружність хряща. Достатня наявність хондроїтину в хрящах захищає їх від стирання;
  2. Глюкозаміну гідрохлорид. Глюкозамін також входить до складу, його завдання — допомогти виробленню хондроїтину.

    У комплексі ці речовини доповнюють одна одну, допомагають відновленню хрящової тканини і сповільнюють подальший процес її руйнації. Вони також полегшують біль, покращують рухливість, прибирають скутість рухів, дозволяють знизити дозу НПЗП і ризик їх побічних ефектів. Саме з урахуванням цього принципу створений Терафлекс Адванс®, що містить не тільки хондроїтин і глюкозамін, але й ібупрофен, відомий своєю знеболювальною та протизапальною дією. [9]

  3. Хірургічна. Показана на останніх стадіях остеоартрозу. Зруйнований суглоб повністю або частково замінюють штучним. Інколи роблять пластику хряща [10]

Щоби призупинити розвиток процесу, можна застосовувати хондропротектори на ранніх стадіях.

Хворобу завжди краще попередити, аніж лікувати. Якщо є один чи декілька чинників ризику розвитку остеоартрозу, потрібно приділити час профілактиці. Заняття лікувальною фізкультурою, адекватний розподіл навантаження, правильне харчування та регуляція ваги сприяють підтриманню здоров’я суглобів і хрящів.

Реклама лікарського засобу. Реєстраційне посвідчення: Терафлекс® №60, №120 UA/7749/01/01 від 17.01.2018, Терафлекс Адванс® №60, №120 UA/4142/01/01 від 04.12.2015. Перед застосуванням необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем та ознайомитися з інструкцією. Зберігати в місцях, недоступних для дітей. L.UA.MKT.CH.10.2019.0640

Якщо Ви бажаєте повідомити про небажане явище, що виникло при застосуванні лікарських засобів компанії «Байєр» в Україні, будь-ласка передайте інформацію своєму лікарю, в Регуляторний Орган. Також можна надіслати повідомлення на електронну адресу , або звернутись до офісу компанії «Байєр» за телефоном 0 44 220 33 00

Якщо Ви бажаєте повідомити про скаргу на якість або підозру у фальсифікації продукції компанії «Байєр», будь-ласка, передайте інформацію на електронну адресу або зверніться за телефоном 0 44 220 33 00

Вартість дзвінків згідно із тарифами Вашого оператора зв’язку.